21 липня на Тернопільщині під час національного діалогу «5 років нового територіального устрою України – виклики, стратегічні пріоритети і трансформація» Міністерство розвитку громад та територій презентувало проєкт оновленої Концепції децентралізації. Це не просто черговий етап адміністративної реформи — це спроба дати відповідь на виклики, які війна, демографічна криза та потреба в євроінтеграційній адаптації ставлять перед всією системою врядування в Україні.
Сьогодні, коли країна бореться за виживання і відновлення, час повертати зміст і повноваження до субрегіональної ланки. Проєкт оновленої Концепції децентралізації створює для цього передумови.
Нові виклики – нова архітектура місцевого врядування
Заступник Міністра Олексій Рябикін окреслив ключові загрози для розвитку місцевого самоврядування: тимчасова окупація, деіндустріалізація, руйнування інфраструктури, демографічна криза, втрата транзитного потенціалу. Для багатьох районів це вже не виклик — це щоденна реальність. І без чітко визначених функцій на районному рівні ми не зможемо дати адекватну відповідь на ці загрози.
Районна ланка — як інституційний міст між державою і громадами
Сьогоднішній стан реформування субрегіонального рівня потребує рішень. Війна загострила проблему втрати інституційної спроможності на районному рівні. У селах і малих містах зростає навантаження на базові ланки влади. Але механізм координації, ресурсного вирівнювання та стратегічного планування на рівні районів часто відсутній.
Оновлена Концепція має дати відповідь, як відновити та оновити цю ланку:
• через формування нових повноважень районних рад і адміністрацій,
• через кадровий резерв і програми підтримки для субрегіонального управління,
• через перезавантаження міжрівневої координації та управління публічними інвестиціями.
Розмежування повноважень: потрібен чіткий договір між державою, регіоном, районом і громадою
Надзвичайно важливо, що оновлена Концепція передбачає завершення розмежування сфер відповідальності між органами влади різного рівня. Це те, чого бракувало з 2014 року. Як представники районного рівня, ми наполягаємо, що це розмежування має бути не лише вертикальним, а й горизонтальним — тобто враховувати реальні потреби взаємодії громад у межах одного району.
Район має стати координатором, модератором, а іноді — і платформою для спільної реалізації міжмуніципальних ініціатив. Це особливо актуально у сфері охорони здоров’я, цивільного захисту, поводження з відходами, освітньої інфраструктури та безпеки.
Децентралізація та публічні інвестиції: район як точка входу
З прицілом на євроінтеграцію ми повинні подивитися на райони не як на залишкову структуру, а як на потенційного оператора регіональних і міжмуніципальних проєктів.
У рамках реформи управління публічними інвестиціями, що триває, саме районна ланка може стати ключовим елементом для:
• стратегічного планування,
• акумулювання ресурсів з різних джерел (державний бюджет, місцеві бюджети, кошти донорів),
• підготовки якісних техніко-економічних обґрунтувань.
Без району як координатора багато громад просто не зможуть реалізувати великі інфраструктурні проєкти, які потребують міжтериторіальної співпраці.
Пряма демократія та громадська участь — і на районному рівні
Запровадження інструментів прямого народовладдя повинно відбуватися й на рівні районів. Ми зацікавлені у створенні механізмів участі громадян у формуванні політик на субрегіональному рівні: громадські ради, районні форуми, онлайн-опитування тощо. Це — елемент нової довіри між владою і суспільством, яку неможливо замінити жодним формальним мандатом.
Гармонізація з ЄС та управлінська якість
Наша спільна ціль — побудова системи, яка буде сумісна з моделлю публічного управління Європейського Союзу. Це означає не лише технічну гармонізацію законів, а й управлінську доброчесність, прозорість процедур і професіоналізм на всіх рівнях.
Наше завдання як районних рад — бути не спостерігачами, а повноправними учасниками
Ми, як представники районного самоврядування, готові брати активну участь у наступному етапі широких консультацій, що передбачає обговорення проєкту оновленої Концепції. Наш досвід, наші напрацювання, наші болючі питання — мають стати частиною оновленої архітектури реформи.
Децентралізація — це не тільки про делегування повноважень, а про переосмислення всієї логіки управління територіями.
Район — це простір для спільної дії, простір координації, простір, який потребує нового змісту.
Ми готові до цієї роботи. І запрошуємо всіх партнерів та стейкґолдерів до чесного і відкритого діалогу.
Максим ЧЕХУТА
Голова Кам’янської районної ради
Віце-президент Української асоціації районних та обласних рад